nattan
18.12.2007, 20:39
Был добавлен новый материал в раздел "Статьи в досье":
Отже, з пошуком національної ідеї у росіян виходить якось конкретніше, ніж в нас? – У нас не національна ідея, а національна емоція. Україна взагалі слобкорефлексивна країна. Не дискурсивна, я би так казав. Вона в нас імпресіоністична. В нас основною є емоція. Ми є анархістами і в словесному плані. 100 000 українських народних пісень записано – серед них фактично нема сюжетних, а все більше асоціативна лірика. Найбільш відомий витвір українського середньовіччя (якщо це не пізніша підробка), "Слово о полку Ігоревім" – хіба там є сюжет? Там вовки виють, сонце пече, а кульмінація твору – плач Ярославни. Тобто ніякої тактики, ніякої стратегії, жодного описання батальних сцен нема. Є емоційні переживання з приводу того, що відбувається. І вся українська культура така, схоже. І не в тому річ, що українська ідея неможлива – ви можете її виробити, але ніхто не помітить, що ви її виробили. У нас і потреби ідеї нема, нема запиту на неї. У нас є потреба сісти та заспівати тужливу пісню. Але зараз світ знаходиться у такій ситуації, коли затребувані можуть стати саме українські підходи – емоційні, містичні, ірраціональні. В наших річках може не стати риби, але русалки там будуть завжди. І це дає нам певні переваги.
Отже, з пошуком національної ідеї у росіян виходить якось конкретніше, ніж в нас? – У нас не національна ідея, а національна емоція. Україна взагалі слобкорефлексивна країна. Не дискурсивна, я би так казав. Вона в нас імпресіоністична. В нас основною є емоція. Ми є анархістами і в словесному плані. 100 000 українських народних пісень записано – серед них фактично нема сюжетних, а все більше асоціативна лірика. Найбільш відомий витвір українського середньовіччя (якщо це не пізніша підробка), "Слово о полку Ігоревім" – хіба там є сюжет? Там вовки виють, сонце пече, а кульмінація твору – плач Ярославни. Тобто ніякої тактики, ніякої стратегії, жодного описання батальних сцен нема. Є емоційні переживання з приводу того, що відбувається. І вся українська культура така, схоже. І не в тому річ, що українська ідея неможлива – ви можете її виробити, але ніхто не помітить, що ви її виробили. У нас і потреби ідеї нема, нема запиту на неї. У нас є потреба сісти та заспівати тужливу пісню. Але зараз світ знаходиться у такій ситуації, коли затребувані можуть стати саме українські підходи – емоційні, містичні, ірраціональні. В наших річках може не стати риби, але русалки там будуть завжди. І це дає нам певні переваги.